2. Програма заняття
"Школи молодого педагога"
вчителів початкових класів на тему: "Розвиток пізнавальних фізичних можливостей учнів на основі застосування інноваційних технологій"
3. Опис досвіду роботи
Розвиток
творчих здібностей молодших школярів
«Може маленька дитина повторює те, що було вже
зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння — плід її власних
розумових зусиль, - вона творець; її розумова діяльність - творчість».
В. Сухомлинський
Ми будуємо незалежну суверенну державу - Україну, а
вона буде мати майбутнє, якщо на належному рівні розвиватимуться наука, освіта,
культура. Сучасна національна школа України повинна формувати людину, яка б
втілювала у собі високі громадянські почуття, норми загальнолюдської моралі,
розвинене почуття національної самосвідомості. Тому в ній утверджуються
культурологічний принцип, особистісно зорієнтоване навчання і виховання.
Важливою ланкою у такому вихованні є початкова школа. Тому вже у молодших
школярів потрібно розвивати творчі здібності, нахили, інтереси. Бо якщо дитина
ще в школі не навчиться щось самостійно творити, то такою ж безініціативною,
пасивною вона буде в житті.
Розвивати творчість - означає виховувати у дітей
інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише
тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому слід з перших днів
зустрічі з дітьми виявити їхні можливості на будь-якому уроці. Хочеться, щоб
кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній «дрімає» якийсь талант, то
треба, щоб він розкривався на користь їй та іншим. Адже видатний педагог В.
Сухомлинський мудро підкреслив, що, виряджаючи дитину до школи, кожна мати
вірить у те, що справжній учитель побачить у її
дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені здібності.
Педагогічну діяльність учителя початкових класів можна поділити на періоди.
Кожен цикл, який складається з 4 років, залишає незабутні враження. Пережиті
хвилини творчого натхнення учнів найдорожчі для кожного вчителя.
З чого ж починати? Звісно ж, зі слова, доброго слова у
стосунках з дітьми. Адже вони вчаться не тільки читати, писати, лічити, а й
почуватися громадянами, шанувати матір, батька, допомагати тим, хто цього
потребує: людям, тваринам, рослинам.
Велику
допомогу в розвитку творчих здібностей учнів початкових класів дають уроки
розвитку зв'язного мовлення. Крім викладу програмного матеріалу з розвитку
мовлення , я готую дітей до написання різноманітних творчих робіт.
Наприклад,
для вибору одного з творчих завдань на уроці розвитку зв’язного мовлення на
тему «Місяць і зорі» можна запропонувати такі види робіт:
1.Придумування казочки.
Пригадайте,
з чим порівнює народ у своїй творчості місяць і зорі (пастух і вівці, баранець
і вівці).
Придумайте на основі згаданого
казочку.
2.Складіть оповідання.
Доберіть
власні порівняння для місяця і зірок (місяць - золотий човник, блискучий серп;
зірки - коштовні камінці). Складіть невеличке оповідання з 4-5 речень.
З.Написання чотиривірша.
Створіть
чотиривірш про зорі. Рими: маленькі - дрібненькі, горять -мерехтять.
4. Складання загадки.
Пригадайте, як називають молодий
місяць (молодик, баранець, скибка). Спробуйте придумати свої порівняння і
скласти загадку.
5. Казка за початком.
Продовжити
казку за початком:
«Зірка
народилася під ранок, коли вже інші зорі збиралися заплющити очі. Вона
спалахнула таким яскравим світлом, що всі на небі перелякалися. Зорі затремтіли
і почали гаснути. Місяць докірливо хитнув ріжками і зник.,, Світає", -
подумала новонароджена зірка і зітхнула, їй зовсім не хотілося спати».
6. Придумування малюнка.
Намалюй зорепад.
7. Малювання ілюстрації.
Намалюй
картину до вірша:
Ліворуч
місяць слав мережку
І
застеляє нею стежку,
Мов зараз
буде в млі ясній
Цариця
ночі йти по ній. (Олександр Олесь)
8. Складання пісні.
Придумайте пісню з такими
словами:
У спокійному темному морі
Тихо купалися яснії зорі.
Уроки
розвитку зв'язного мовлення мають велике виховне значення . Тут я залучаю учнів
до пізнання природи, привчаю їх спостерігати, збагачую дитячу уяву, вчу берегти
і любити рідний край.
Головним
у моїй роботі з дітьми на уроках математики є розвиток логічного мислення,
математичного мовлення, творчого підходу до розв'язування завдань.
Розв'язування
задач із математики сприяє досягненню багатьох цілей навчально-виховного
процесу з учнями. Зі свого досвіду можна впевнено сказати, що найбільший ефект
може бути досягнутий у результаті використання різних форм роботи над задачами.
Це насамперед розвиток в учнів навичок та вмінь самостійної роботи.
Спочатку учні ознайомлюються із
задачею, вивчають її умову, запитання, аналізують задачу, складають план
розв'язання, потім обчислюють, знаходять відповідь. Сильніші учні розв'язують
задачу самостійно, інші повторно аналізують умову задачі.
Ретельно
підібрані диференційовані завдання сприяють розвитку математичних здібностей
дітей. Наприклад, розв'язуючи задачу, даю дітям такі завдання:
I варіант
- розв'язати задачу;
II варіант - скласти обернену задачу;
III варіант - розв'язати її.
Потім ускладнюю задачу, змінивши
її запитання.
Під час
розв'язання використовую опорні схеми, які допомагають дітям засвоїти різні
типи задач. У 4-му класі перед аналізом ставлю запитання для визначення типу
задачі.
Практика
показала, що розв'язування прямих і обернених задач дуже важливе для розвитку
навичок розумової діяльності. Кожне число, поняття, судження довше зберігається
у пам'яті, а це дуже важливо.
Для розвитку математичного
мислення використовую цікаві завдання. Наприклад, скільки цифр використано у
запису числа 99? Що означає кожна із цифр у запису числа 99?
Використання
сучасних технологій на уроках створює умови для розвитку творчості, спонукає
учнів самостійно мислити. Діти шукають нові способи розв'язання задачі, нові
зв'язки у навчальному матеріалі.
Велику
роль у розвитку творчих здібностей на уроках математики відіграють задачі з
логічним навантаженням. Вони готують учнів до навчання в старших класах і
можуть використовуватись як на уроках, так і під час проведення математичних
олімпіад, вікторин.
У
підручниках задач з логічним навантаженням мало, а тому на уроках або додому
даю додаткові завдання учням з достатнім і високим рівнем розвитку. Це необхідно
для закріплення етапів логічних міркувань.
Дуже
позитивно впливають на розвиток творчих здібностей математичні ігри.
Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам'ятовує нове,
орієнтується у незвичайних ситуаціях. Поповнюється запас її понять, уявлень,
розвивається фантазія. Ігрові моменти дають змогу зацікавити учнів і протягом
досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес.
Серед інших видів мистецтва
образотворче мистецтво унікальне, оскільки дає можливість розв'язувати завдання
як художнього, так і духовного становлення підростаючого покоління. Ще в
ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших форм
творчості, що емоційно захоплює.
Мету художнього виховання
засобами образотворчого мистецтва стисло можна визначити як розвиток у дітей
високих ідеалів, формування потреби в образотворчій діяльності в процесі
осмислення світу. Я намагаюсь уміло вибирати види образотворчої діяльності, що
забезпечують взаємодію і взаємодоповнюваність правої (художньо-образної) і
лівої (словесно-понятійної) півкуль мозку, сприяють ефективному навчанню учнів,
а також розвитку уяви, відчуття кольору і композиції.
Плануючи роботу з образотворчого
мистецтва, я завжди пам'ятаю про фундаментальну для художнього розвитку
проблему - зв'язок із життям.
«Мистецтво бачити» не дається
людині від природи. Дуже часто люди дивляться, але не бачать. Я намагаюсь
закласти фундамент цієї здатності на всі наступні роки.
На уроках образотворчого
мистецтва я вчу виражати свої почуття за допомогою колірної гами. Пропоную їм
виконати творчі вправи, наприклад, зобразити свій день, екскурсію до лісу.
Учні кольором зображують свій
настрій, ставлення до заданої теми. Це дуже цікаво. Такі роботи відображають
сутність дитини. Вона може вигадувати, уявляти, образно мислити.
Такий метод дає великі переваги в
художньому розвитку дітей:
- сприяє
образотворчій діяльності;
- розвиває
моторику руки, культуру зображення;
- допомагає
не боятися помилок, заохочує розкуту, сміливу роботу;
- розвиває почуття характеру силуетної
форми, цілісне, емоційне, творче бачення.
Художнє слово, музика, колір
створюють на уроках образотворчого мистецтва емоційний настрій на роботу
дитячої уяви. Слухаючи твори П. Чайковського із циклу
«Пори року», діти мають можливість не тільки відчути, а й уявити, наприклад,
зимовий пейзаж із засніженими ялинками.
Можливо,
з них у майбутньому не вийде професійних художників. Але я допомагаю дітям
опанувати мову мистецтва, навчаю здатності відчувати гармонію і створювати її
своїми руками, формую художній смак і дає дітям можливість глибше увійти у світ
мистецтва, у царство Краси. Залучення дітей до основ культури, духовних
багатств людства, надання їм можливості виявляти, виражати себе і своє
ставлення до навколишнього світу, прищеплення прагнення до постійного пізнання
нового, до розширення свого світогляду сприяють формуванню гармонійної творчої
особистості з гнучким розумом, великою душею і активною життєвою позицією.
Сучасне покоління сприймає
навколишній світ по-своєму неповторно. Але загальнолюдські моральні і духовні
засади незмінні для будь-якого віку.
Отже,
виходячи із вищесказаного, вчителеві на уроці необхідно розвивати творчі
здібності учня на основі спеціально розроблених логічно-пошукових задач,
введення раціональних прийомів, спрямованих на організацію керованої (а не
шляхом спроб і помилок) діяльності учнів.
Можемо взяти ряд творчих завдань,
за допомогою яких вчитель може розвинути пізнавальні процеси: пам'ять, увагу,
уяву, швидкість реакції, асоціоактивність, абстрактність мислення в учнів.
Серед запропонованих завдань учитель знайде такі, які можна використати на
уроках математики, української мови, природознавства.
Подані творчі завдання сприяють
розвиткові в кожного учня психічних механізмів - пам'яті, уваги, уяви, мислення,
які лежать в основі творчих здібностей учнів. Одночасно наведені вище завдання
можуть бути застосовані в навчально-виховному процесі і як тренувальні вправи з
певним дидактичним навантаженням:
*на уроках математики для
вдосконалення обчислювальних навичок;
*на уроках української мови і
літератури з метою розширення словникового запасу, узагальнення знань про
частини мови, їх граматичні ознаки тощо.
Дуже цінні завдання
інтегративного плану. Інтегративність питань(чергування їх з різних навчальних
дисциплін) і об'єднання в одному завданні різних галузей знань є логічним
виразом реалізації міжпредметних зв'язків у навчанні. Саме вони найефективніше
допомагають розв'язати проблему уточнення та збагачення конкретних уявлень
учнів про навколишню дійсність (людину, природу, суспільство), і на їх основі
відбувається формування понять, спільних для різних навчальних предметів.
Усі
завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, неординарний, нетрадиційний
підхід та творче застосування набутих на уроках знань і вмінь. І, врешті-решт,
систематичне використання запропонованих завдань у навчально-виховному процесі
допоможе вчителю розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну
дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв'язання проблем, не
зубрити, а думати, самостійно робити висновки, знаходити оригінальні рішення.
Ще Я.А.Коменський говорив: «Діти
допитливі, з гострим розумом при правильному вихованні стають великими людьми».
Головною метою творчого розвитку, розвитку розумової діяльності я вважаю не
надання дітям нової інформації, а залучення їх до процесу творчого пізнання
через набуття звички міркувати, чітко формувати питання. На запитання дітей
відповідаю так: «Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок». Так
розвивається інтерес учнів до пізнання світу, їхня фантазія, думка, мислення,
почуття.
Уже з
першого дня перебування дітей в школі можна залучати батьків до співпраці,
спрямованої на творчий розвиток дитини. У межах цієї програми застосовуються
найрізноманітніші заходи: анкетування, індивідуальні консультації, відкриті
уроки, тематичні лекції, батьківські збори. В результаті такої співпраці
виробляються єдині погляди на процес розвитку, виховання та навчання дитини.
Творчий
розвиток особистості у навчально-виховному процесі є пріоритетом у моїй праці.
Для розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання я застосовую різні
типи нестандартних завдань, таких як складання і розв'язування задач на
матеріалі довкілля та природознавства; вправи на розвиток уміння висловлювати
здогад, припущення, вчити доводити справедливість тверджень, збагачувати
навчальний матеріал завданнями з логічним навантаженням. Такі вправи
активізують творчу думку школярів, позитивно впливають на їхній загальний
розвиток. Також використовую на уроках цікавинки для розвитку інтересу і
творчих здібностей.
Учням
дуже подобаються такі види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для
роздумів, спонукають до самостійності, розумового напруження, винахідливості і
творчості.
Для
розвитку творчого мислення я застосовую на уроках проблемні завдання, ситуації.
Наявні у них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків
і висновків. Учням подобається самостійно порівнювати, зіставляти всі факти і
явища, виводити правила. Потім вони звіряють свої міркування з матеріалом
підручника. Діти дуже задоволені, якщо їхні висновки збігаються із поданими в
підручнику.
Дуже часто на уроках навчальну
діяльність учнів, їхній творчий розвиток поєдную з елементами гри. Різні
прийоми та засоби в навчально-виховному процесі намагаюся застосовувати
комплексно. Саме така діяльність активізує творче мислення учнів, позитивно
впливає на загальний розвиток дітей.
Немає коментарів:
Дописати коментар